ПРОЩАННЯ
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Ну от... Прийшла прощання мить.
Не варто, мабуть, сльози лити
І намагатись запалити
Те, що, згасаючи, димить.
Лишаю клунки справ моїх,
Не зразу киньтесь викидати:
Малий - здобутки, більший - втрати,
Ще й помилок великий міх.
Лихим не згадуйте мене,
Щасливі по той бік порога.
Десь далі стелиться дорога,
Веде в нікуди осяйне.
В надії серденько щемить.
Хоч і вертатися негоже,
Та все ж таки... А може?.. Може...
Ні... Лиш осінній лист шумить.
Минула вже прощання мить.
