Ми сьогодні удвох пили місячне сяйво...
Ми сьогодні удвох пили місячне сяйво,
Листям клен шелестів – заколихував ніч.
У пів неба струмилося зоряне майво –
То світилась любов міріадами свіч.
Цвіркуни у садочку в азарті рапсодій
Нам на щастя, на долю творили дива,
І тонули в п’янково-земнім хороводі
Недомовлені щирі душевні слова.
І здавалося ніч цілувала вустами,
Дарувала серцям неземну благодать,
Десь у висі, зриваючись, зорі хвостами
Відганяли від задумів тіні сум’ять.
А село як і завше в звичайному ритмі
Доглядало свій сон, наче рідне дитя,
А над ним у світанки рожево-блакитні
Синім птахом злітали палкі почуття…
М. ЛЬВІВ, 25.01.2025