Тайм-аут
Об секунду спіткнувся годинник –
Зупинився в миттєвості час.
Ми з тобою у то́му не винні,
Що обрала любов са́ме нас.
У чужому похмурому місті,
В піднебесній квартирі чужій,
На посте́лі, відчужено чистій,
Ми тайм-аут отримали свій.
Безсоро́мно ковтаючи щастя,
В поцілунках дароване нам,
У невидимій капсулі ча́су
Ми назустріч летіли світам,
Щоби мить довжиною у вічність
Пережити й вернутися знов
До чужого похмурого міста,
У якім нас обрала любов.
Київ, 2026