Незалежність по-українськи
Слова поіржавілі
Злетіти не беруться,
В невидимі простори
Замовлено політ.
Зігнулось коромисло,
У відрах – гальба істин
Нікому не потрібних,
Вмираючих сиріт.
Розтужились, родили
Останні сили кволі,
З розкритого надсердя
Накапали вина.
Навшпиньках шелестіли,
Щоб келих не розбити,
Вточили стільки крови,
Що луснула струна.
В покатому тунелі
Строкате обміліло,
У сірій на півночі
Запліснявів настил.
До прощі прислухались –
З сухого не надіп’єш.
Нарвались, не чекали
На тризуб тупий вил.
