16.10.2011 18:36

-

1179

4 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Сум кленових листочків

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Зросли наші шати 

У літо квітчасте, 

Яскраво зелені, 

У свіжості рідні. 

Та час вже злітати, 

Хоч страшно упасти,  

Бо рідному клену 

Ми вже не потрібні. 

У подорож ніжну, 

Ми, клЕнові діти, 

На вітрі стрімкому 

Рушаєм по колу. 

Нам пісню невтішну 

Пора шелестіти, 

У вирі тремкому 

Торкаючись долу. 

Летіли листочки, 

Всю землю встеляли, 

Барв теплих красою 

Манили, ласкаві. 

В осінні куточки 

Надію вселяли, 

Творили з росою 

Казки золотаві.