Тетяна Чорновіл НУ ТО Й ЩО
Ну то й що, що в хмарах зимніх
Осінь болем захлинулась?
Я також в думках нестримних
На простому послизнулась.
Мокрим слідом налипала.
Ну то й що? Я теж незграбно
У холодний осуд впала.
Де минуле? Де майбутнє?
В вир ілюзій поринаю?
Ну то й що! Щось вийшло путнє…
Та й пішло. Куди? Не знаю.
19.11.2012 18:26 Наталя Данилюк => © |
 Я також в думках нестримних |
19.11.2011 21:40 © ... => Тарас Іванів |
Дякую!!! Але не з минулого! Теперішні почуття. Написаний сьогодні зранку, як зараз кажуть "прямо з батонів" :))))))))) |
19.11.2011 19:40 Каранда Галина => Тарас Іванів |
 та в Тані й немає закостенілого стилю! всі вірші різні! чи ні? |
19.11.2011 19:36 Тарас Іванів |
 Бо не такий, як усі))) Якійсь стиль змінений, чи що?))) |
19.11.2011 19:32 Каранда Галина => Тарас Іванів |
а чому з далекого?) |
19.11.2011 19:28 Тарас Іванів |
Повітряний, гарний вірш з далекого минулого))) |
19.11.2011 18:56 Оля Стасюк |
 Гарно.... |
19.11.2011 18:55 Каранда Галина => © |
398.)))) а саме на простому й послизаємось... на складному апріорі обережні... |