Запалю я ту свічечку
з рубрики / циклу «не патріот я»
Оті, що колись відбирали в голодного хліб,
І ті, що доноси строчили на рідного брата, -
Це їхні нащадки, у чорний ступаючи слід,
Взялися державу сьогодні для нас будувати!
В країні, де смажать яєчню на вічнім вогні,
Й ніяк не поділять на «праве» і «ліве» минуле,
Благенько палає та свічечка, що на вікні.
Одних вже немає, а в інших вже пам’ять заснула!
В країні оцій, де так легко вбивають людей,
Де трощать могили і з церкви вже крадуть ікони,
Запалюєм свічку, як символ забутих ідей…
В країні, яку потихеньку доводять до скону!
Та все ж запалю я ту свічечку. І на вікні
Вона маячком сину серце маленьке освітить.
Йому заспіваю моєї бабусі пісні.
Й молитву промовлю по вмерлих від голоду дітях.
Бо хочу, щоб жив він у світі, де пам ‘ять жива,
І де Батьківщина – не кат, а усе таки мати!
І вірю, що зараз всотавши дещицю добра,
Не стане, як виросте, совість під корінь рубати!
22.11.11
