Холодне привітання
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Зима з далин казкових зрання
Прислала раптом привітання.
– Сумую я! – сніжком лапатим
В садку трусила й коло хати.
– Про Всіх вас думаю так часто! –
Ліпилась на шибки квітчасто.
– Бо дуже-дуже заскучала! –
Між горобцями цвірінчала.
– Прибуду скоро! – говорила
І білим пухом землю вкрила.
– Уже й валізи спакувала! –
У трави срібло засівала.
Але як тільки сонце встало,
Враз привітання те розтало.
Росилися зимові сльози:
– Ой! Я ж не вклала в лист морози!
