За хвилину до розлуки
Повний відчаю і болі
Я сиджу, як птах, в неволі.
Чим убити ці страждання
За розгублене кохання.
За хвилину до розлуки
Я відчув пекельні муки.
Лише біс таким жартує
Бог же ж молитов не чує.
Був я ніби вітер в полі
Пив, гуляв, літав на волі.
Куди ділись ті часи?
По щоці каплі роси,
Потихеньку вниз стікають.
Й боги інколи ридають.
Не проста «кохання» штука,
Біль від втрати, знов розлука.
Крик душі в грудях лунає,
Ну а біль все не стихає.
Інший дарить поцілунки,
Інший п’є любовні трунки,
Мені лиш коктейль страждання,
Й нерозділене кохання.
Що робити, що вчинити,
І чи зможу знов любити.
Там де ти тепер не я
Люба подруга моя.
В грудях серця вже немає
Лише камінь, й він кохає
Ту єдину в цілім світі,
Що розбила його в цвіті.
30.11.2009 р