03.12.2011 16:48

-

321

2 | 2

 © Людмила Абраменко

Холод крізь шкіру, 

Сонце не миле, 

Наївна, наївна, наївна...... 

Радість згубила 

Десь у калюжі, 

Від злоби нездужаю.... 

Може, лікуюсь.... 

Приємно дивуюсь 

Всьому, що досі тобою 

Цією весною фарбоване.... 

І йду собі тихо й здивовано, 

А вітер - наскрізно-холодний! 

осінь, 2011