05.02.2012 12:03
431 views
Rating 5 | 7 users
 © Тарас Іванів

Дорога – ніч, дорога – день, 

Початок тне розлука. 

Стремить у смерть нічних волань 

Одвічності онука. 

Комусь до снаги підвести 

Плин долі між скель виру, 

Щоб скляті, чорні береги 

Розкраяли світ миру. 

Стогнати, плакати, тягти, 

Вмирати, знов стогнати, 

А десь поблизу (день іти), 

Пустують райські шати… 

Та тут, чомусь, в саду святім, 

Тим плесом лише хвиля 

Тихо змива порожній дім –  

Пливе зелена миля… 

  • Увага! Не забудьте ...





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.02.2012 22:33  Олександр Новіков 

позаконкурсний вірш) цікаво 

 05.02.2012 12:54  Тетяна Чорновіл => © 

Райські шати не для нас! Вперед - у вир!!!!!! 

Публікації: Тарас Іванів

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше