З уривків старих нотаток...
Я лечу в сіре небо, полишаючи тіло,
І спадаю дощем у долоні несміло.
Ти далеко від мене, та я завжди з тобою –
Пригортаюсь до тебе крижаною сльозою.
Не втирай, я благаю. Я втамую тремтіння.
Від тепла рук згораю і стаю знову вільна.
м.Кам’янець-Подільський, Приблизно зима 2008
