Омріяне малярство...

"...Дивно, я ніколи не думала, що прийде час, коли захочеться просто солодкого спокою..."

О, де блукаєш, моя доле?

Десь у замріяних країнах,

Де сховані думки - на волі

В коштовних бігають житах.

Коштовно-золотих і теплих -

Там гріє їх любові спів;

Пісень одвічний гомін стихлий

Тремку мережку мрії сплів.

Веселка тисячобарвиста

Зринає водоспадом в край,

Де моя доля промениста

Виводить на полотнах рай.

Там буде вічне сяйво ночі,

Де можна жити у собі,

Самотні де не чуєш плачі

Сумного неба на Землі.

…Із кандольєром буду плисти

На дузі місяця-човна,

Проходячи все нові пласти

В глибинах вічного життя,

А стрічка з місячного сяйва -

Це шлях і ціль, дороговказ,

І музика не буде зайва,

Що звідкись з’явиться відраз…

Гармонія, любов і тиша

Огорнуть все небесне царство,

А доля в дар мені залишить

Моє омріяне малярство...

Загорнувшись у пухнасті думки..., 16/02/2012р.

Візьміть участь в обговоренні