18.03.2012 17:59

-

2000

12 | 13

 © Тетяна Чорновіл

З ВИРІЮ

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Присвячую другу Тарасу Іваніву

У добру мить чи в тузі, 

В тривог, зневіри млі 

В вир часу линуть друзі, 

Як в вирій журавлі. 

Крізь слів осінню зливу, 

Гіркий прощання лід 

Ми суть зими журливу 

Курличем їм услід. 

Коли у весни зірні 

Надій розквітне сад, 

Чекаємо вас, вірні, 

Вертайтеся назад. 

Відлунням "Неможливо..." 

Вернулось з вишини, 

Ждіть пісні суть журливу 

На крилах щовесни...