Хто ми?
Лягають рядки на папір...
В житті неопізнана буря…
Куди ж ти, лелеко, летів?
Для чого кувала зозуля?
Скільки крові пролито за нас,
Скільки страху й жорстокого болю!
Хіба треба якихось відраз?
Хіба можна ламати цю волю?
Ви кажете, вільними є?
Схаменіться, я прошу вас, люди!
Наша слава з роками гниє,
Наша воля вмирає повсюди!
Ми зв`язались тенетами зла,
Ми забули, де правда, де гріх,
Хіба вільна, людина є та,
Яка все переводить на СМІХ.
Затоптали усіх і усе,
А на руки кайдани вдягнули,
Течія по життю нас несе,
А для чого і хто ми, забули...
