Білизну пелюсток...
з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»
БілизнУ пелюсток покоробило й зморщило часом,
Під ногами зів`яла колишня вишнева краса.
І солодким нектаром не пахне околиця ласо,
І не блисне уже на тендітній тичинці роса.
І байдужа бджола обмине вишню цю стороною,
Хоч учора іще цілувала її пелюстки.
Але все ж не даремно натхненно так квітла весною,
А тепер заховала вже зав`язь під свіжі листки.
Куйбишеве, 30.03.2012