Щось схоже на смуток...
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
Щось схоже на відчай, -
Коли опускаються руки.
Відчути єднАння з дощем…
ДушУ я потребу
Цю сірість із себе стряхнути.
Так звикла марніти…
Та сонечко ж вигляне ще?
25.05.2012
Щось схоже на смуток...
Щось схоже на відчай, -
Коли опускаються руки.
Відчути єднАння з дощем…
ДушУ я потребу
Цю сірість із себе стряхнути.
Так звикла марніти…
Та сонечко ж вигляне ще?
25.05.2012
27.05.2012 10:38 Оля Стасюк |
куди воно дінеться? Сашко малий он прибіжить, скине щось і сонечко вигляне))) |
27.05.2012 08:24 Деркач Олександр => © |
Гарно, чудово ннаписано і головне стан схожий на відчай - не надовго |
27.05.2012 00:42 Тетяна Белімова |
Вигляне, не сумнівайтесь! Ви повинні вірити, й усе здійсниться! |
26.05.2012 09:06 © ... => Тетяна Чорновіл |
просто звикла до того стану і не хочеться щось міняти... а треба! |
26.05.2012 09:04 Тетяна Чорновіл => © |
Все пройде, як і дощ! |
25.05.2012 22:30 © ... |
всім дякую за відгуки. |
25.05.2012 22:26 Лідія Яр |
Відчути єднання з дощем-знайоме бажання Класно написано1 |
25.05.2012 21:18 Чернуха Любов => © |
Скоро будете просити щоб сонечко знову сховалося.. |
25.05.2012 19:30 Мальва СВІТАНКОВА |
схоже до мого теперішнього стану після втрати...і мозок розуміэ....а серце вірити не хоче! |