12.12.2009 13:57
-
729
    
  - | -  
 © Фадєєва Валерія

Не проси мене більше кохати 

Я стомилася жити в сльозах.  

Не проси мене більше казати, 

Що люблю і літаю в зірках. 

Це не правда. Любов відлунала 

І тихо пішла по стежках. 

Я не хотіла, а може не знала, 

Що любов потонула в сірих думках. 

Хвиля накрила човен кохання, 

Дощ мої сльози з собою забрав, 

Мені здалося я дивлюсь востаннє, 

Бо я вже знала щастя ти сховав. 

А я ж любила віддано і щиро, 

Мені здавалося, що небо лиш моє. 

Я мала мрії і я мала крила, 

Я мала все, але мабуть чуже. 

Отруту в серце або ніж у груди – 

Ти думав я впаду тобі до ніг? 

А я пішла із посмішкою в люди, 

Я знаю ти пробачити не міг. 

Але ти зрадив те, що я любила, 

Ти не пішов зі мною по зірках, 

І наші долі об’єднатись не схотіли, 

Бо ми пішли по різним і чужим стежках. 

Хоч важко, але я не буду тебе кликати. 

Ти з іншою, а я не маю вже ключів 

Від твого серця, тіла. Я не можу дихати. 

З тобою чи без тебе ти володар всіх моїх. 



2003 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.12.2014 15:05  Анонім => © 

прикольний вірш