15.08.2012 13:38
-
869
    
  7 | 7  
 © Тетяна Чорновіл

Прощання з літом

Прощання з літом

Кругова елегія

Щемкі зозулині ключі

Край літа вирій відкривають,

А хмари в сиву млу зливають

Прощальні стишені дощі.


Дощі… Дощі… Стрес мокроти

Спішить туманом осідати,

Щоб літу чемно нагадати,

Що вже в “було” пора іти.


І ти десь сни сховай п’янкі,

Любове, в сум дощів увита,

Лиш ласка бабиного літа

Ще збудить спогади щемкі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.08.2013 09:36  Тадм 

щемно, трішечки сумно, але це світлий сум, міжсезонний

 17.08.2013 00:41  Наталія Сидорак => © 

А я люблю осінь... Мені здається, що осінні фарби - це і є колір любові... Насичені, яскраві і багатогранні... Вірш дуже красивий...

 15.08.2013 20:58  Олена Вишневська 

Гарно.Сумно, що пора змінити статус літ в "було"

 16.08.2012 15:17  Оля Стасюк 

Дуже гарно)

 15.08.2012 18:08  © ... 

Дякую всім! Скоро, справді прощатися будемо! :))

 15.08.2012 17:26  Лідія Яр => © 

дощі -це гарно.
Чудово!

 15.08.2012 16:58  Каранда Галина => © 

класно!

 15.08.2012 15:34  Деркач Олександр => © 

Гармонія прощального суму і форми, і щемно замкнулося спогадами коло елегії - красиво!!!