СУТЬ ЖИТТЯ

Швидкоплинна мить життя 

Суть свою взялась шукати, 

Бо не знала, що плекати, 

З чого йти без вороття… 

Може вища суть у тім, 

Щоб нещасних обібрати, 

Совість засадить за ґрати, 

Крадене напхавши в дім? 

Чи в танку смачних уяв 

Обжиратись, аж гикнути? 

Чи когось у прірву пхнути, 

Щоб на стежці не стояв? 

Чи піти по головах 

В вищі ешелони влади, 

Не шукаючи поради 

Там, де й так тріщить по швах. 

У своєму часі мить 

Не відчула, що шукала 

Лиш в журбі кінця спіткала 

Те, що вічністю щемить.  

Суть життя не знаєш ти? 

Не біда. Умій любити, 

Біль чужий навчись допити 

У коктейлі доброти.