28.08.2012 20:14
-
219
    
  10 | 11  
 © Каранда Галина

Він пішов...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Він пішов. Рвучкий, різкий, нестримний.

І його так просто не спинити.

Віє вітер поглядом у спину,

І облизує холодні мокрі плити.


Він пішов… І так це недоречно!

Серпню вихолощуючи душу,

Днів холодних й дум важких предтеча,

Дощ оцей, що з ним  чомУсь миритись мушу.


Де ж ти був в моїм спекотнім травні?!

Коли так чекала я на тебе…

А тепер – пориви твої марні,

Поверни мені моє блакитне небо!



28.08.12

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.08.2018 21:58  © ... => Каллистрат 

По календарику виплив... спочатку не впізнала вірш... а цікаво в мене колись получалося)))))

 29.08.2013 00:04  Дебелий Леонід Семен... => © 

Гарно! Травень... Жаль його, не повернеш...

 31.08.2012 00:14  Лідія Яр => © 

Встигнете з картоплею. у мене ще не копана теж.
А дощі у вас такі гарні...і небо блакитне ще буде, ще ж і бабине літо буде....
дуже сподобалося.

 30.08.2012 22:04  Сашко Новік 

після дощу завжди виходить сонце)
все ж знайшов краплини оптимізму))))

 30.08.2012 20:15  Тетяна Белімова => © 

Так, дощі - вони такі...

 29.08.2012 14:46  Тетяна Чорновіл => © 

А я люблю дощ! Оце зараз просто вітер рве хмари, а дощу нема! Чекаємо!!!

 29.08.2012 13:23  Недрукована => © 

Не люблю дощ.
Приєднуюсь до Вашої вимоги про блакитне небо!)

 29.08.2012 10:02  Деркач Олександр => © 

Про життя... сподобалось, а дощ люблю, ще й тому що, є можливість посидіти дома

 28.08.2012 21:58  Чернуха Любов => © 

Доречно, та він потрібен і зараз..

 28.08.2012 21:12  Володимир Пірнач => © 

Це напевно вже осінь наближається..
Мені на якусь мить здалося, що Олю трошки відпустило, то тепер у ваших текстах той самий настрій..
Димно..

 28.08.2012 20:25  Оля Стасюк