10.10.2012 18:36
-
359
    
  5 | 5  
 © Андрій Гагін

Пташка

з рубрики / циклу «В зеркалі світу»


Скільки в нім шуму - то плаче сполохана пташка

і лине відлуння та чути нестримності сповідь.

Випадок, страх, і без фальші та легкості, тяжко,

В летінні - пташата ж від долі чекають на порідь.


Вільний, той крок хижака у оформлені часом -

Той хижо дивився, таївся, затих, вижидає...

Безліч птахів, що були навкруги усі разом,

Почувши той плач, подивитись, летіли чи в зграю.


Всі покружляли, сміливо додавши лиш шуму -

Ніхто не насмілився вниз, поміж страх, полетіти.

Дивляться боязно, з острахом, і не без суму,

На долю залишені, пташки приречені діти.


Скільки в нім шуму - даремно, а може щось буде!

І вітер буває розгонить всі хмари під вечір.

Щастя пташатам, хижак, що з’явився вже другий

і вдвох за поживу змагались, забувши малечу.


Хто рятівник? Всі міркують  із галасом птахи.

Усякий хвалився , що він лиш герой тут і витязь -

Мати ж, пташат заховала подалі від лиха -

Хижак переміг, вже ішов на поживу дивитись.



13.09.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.10.2012 00:33  Лідія Яр 

гарно.

 10.10.2012 20:33  Деркач Олександр => © 

Гарно написано, цікава поетична оповідь!

 10.10.2012 20:30  Деркач Олександр => © 

аист 012це в мене на терасі були такі мешканці

 10.10.2012 19:57  Каранда Галина => © 

цікаво. і форма чудова.

 10.10.2012 18:54  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобалось! І ритм, і смисл! У філософському руслі вірш. Ваша пташка... магічна якась! Врятувала вона нарешті пташенят?

Усякий хвалився , що він лиш герой тут і витязь -цікаво...