Садок
з рубрики / циклу «Це моя Батьківщина!»
Умістився безмежний в долині садок:
Яблуневі пальмети, і айвові крони.
Серед віт молодих вже не знайдеш рядок
і призначення завжди єдине, відоме.
Тут дерева всі різні: високе, криве;
Одне тягнеться вгору, а інше у боки.
І щаслива в осоті, там вишня росте,
А із іншої рана виточує соки.
І грушевої величі вкраплення в сад;
Стиглі сливи зросли, чи цвітуть і вітають.
Як якесь одцвіте - тих обтрушує град;
Неповторно колюче, чи з теплого краю.
Кожен рік не одне вже давало плоди,
Інше тихо лиш з вітром шумить, розмовляє.
Комусь хочеться більше і сонця й води,
Ну а терену, й так все здавалося раєм…
Порівняння, надії? – Ні! Просто садок.
Лиш маленька частина, це рідного краю:
Для краси, для смаку, або просто думок.
Найщиріший і рідний, завжди зустрічає.
08.2012