27.10.2012 09:25
-
798
    
  6 | 7  
 © Каранда Галина

Прислухайтесь, як листя шелестить...

Прислухайтесь, як листя шелестить...

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Ми думаєм про осінь: "Золота..."
а осінь, - це лиш листя, що вмирає...

Прислухайтесь, як листя шелестить

У верховітті, граючись із вітром

Врочисто…

Прислухайтесь, як листя шелестить

Кружляючи з осіннім падолистом

Печально…

Прислухайтесь, як листя шелестить,

Коли мітла мете його безжально

Востаннє…

Прислухайтесь до  листя, що мовчить.

Із вітром. З  падолистом. І із нами.



Лубни, 27.10.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.11.2012 15:46  Андрій Гагін => © 

Дуже гарний переспів! Захоплює!!!!

 27.10.2012 21:54  Бойчук Роман 

Але вже як оригінально! Браво!"

 27.10.2012 20:59  Оля Стасюк 

Гарно! Дуже-дуже! Чесне слово! Навіть не сперечайтесь!

 27.10.2012 17:09  Лідія Яр => © 

Люблю, як листя шелестить, особливо коли ідеш лісом, чи парком, лист опалий шелестить під ногами, дощ іде...Ще з юності люблю і дощ, і отой шелест листя під ногами...Люблю такою погодою бродити , іноді і про парасольку забуваю, що в руках є, так і йду з нерозкритою під дощем...

 27.10.2012 16:54  Марієчка Коваль 

Гарно. Класно воно шелестить, те листя. Отак гребеш ту купу листя дві години, насолоджуєшся відкритою травою, що й подрімать непроти, а потім бац - і вітер порозносить знову все по полі... і отут уже радощі просто невимовні)))

 27.10.2012 11:20  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно!

 27.10.2012 10:35  Деркач Олександр => © 

Красивий вірш...а мені нагадав мій власний))) може зберігся, пошукаю, правда на рос.мові і банально-примітивненький...

 27.10.2012 09:39  Микола Щасливий => © 

Тільки хотів написати що щось знайоме, як побачив вірш Тичини.
Цікаво!