Частинки пазлу
написані в лісі сидячи під старим дубом
***
Вгорі дерева віє вітер,
Мов сипав просо звідусіль.
Пожовкло все, в осіннім цвіті;
І ліс дізнався свою ціль.
Вже небо краще знизу видно -
Осінні хмари, мряка снів.
Розпались пазли листя, дивно.
Коротка мить - осінніх днів.
***
Нам пишуть з вирію листи -
На жаль, до нас ті не доходять.
Бо листоношу не знайти,
Щодня весь шлях який проходить.
Раніше кінчаться дроти,
Ні "есемесок", повідомлень.
Немає сенсу в цім, мети -
Бо неможливо, без оновлень…
Ліс біля «Селекції», 18.10.2012
