не кажи мені більше нічого,
виглядає усе те як шал... -
якщо вмерло кохання учора,
не повЕрнеш його вже, на жаль.
крізь туман і крізь осені сутінь
йду в зажурі дороги уздовж.
листя падає м"яко і сумно,
шелестить наче слів твоїх дощ.
говорила ти щось безупинно,
спішно кидала фрази пусті...
адаманти, оманні сльозини,
накотили на вії густі.
по осінньому так, прохолодно
лине ця новина не нова,
вже такі не потрібні сьогодні
і навіки розлучні слова.
у коханні ми всі подорожні,
у розлуці назавжди чужі...
що ж так болісно нині, тривожно
і так гірко мені на душі?!.
а тобі не скажу я нічого,
все повідали очі твої... -
якщо вмерло кохання учора,
не поділиш і болі мої...
