Про морфемні зміни...
на конкурс до 1 квітня)))))
і я все вигадала?!
Беля лекцію читає – трудиться сарака!
Та вже вкотре помічає: учням то до с…ки!
Українська… Професійно… ще й для програмістів?
Ні! Нема у них респекту! Навіть до лінгвістів!
Преферанси розкладають! Лускають насінням!
Беля нагло відчуває: втрачено терпіння!
«Піду в маси із трибуни!» - так собі міркує…
Окуляри начепила, браво чимчикує…
Походжає між рядами – враз затихло в шусті!
Тряссь! Йой! Що це? Відчуває: ґудзик зник на бюсті!
Так трудяга напирала на легені сміло,
Що під тиском діафрагми блузку розщепило…
Беля в паніці! Що буде? Срамота! Та й годі!
Бо ж такі стриптизи прикрі нині вже не в моді!
Рятуватись! Тож негайно хапає із парти
Книгу в хлопця, що недавно розкладав там карти…
До грудей притисла міцно і не відпускає…
Хай вже буде те, що буде… Лекцію читає…
Ось і пара вже скінчилась. Публіка нуртує.
Беля книги не пускає… Хлопця це дивує!
- Беля Павлівно! Віддайте! В чім моя провина?
Визнаю! Читав був Кінга! Вибачте уклінно!
Беля Кінга притискає, окуляри зняла:
- Як не хочете, юначе, ви отримать пару,
Реферата підготуйте «Про морфемні зміни»,
Принесете – отоді вже й книгу на заміну!
Ось таке в житті буває… ще й на кожнім кроці…
В когось ґудзик відірвався… А студенти – в шоці…
КИЇВ, 30 квітня 2013
.gif "{#}")
Ще такого не читав...