07.06.2013 18:42
for all
167 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Журба

Журба

Хотіла жити, як усі,

Та лиш жахалася у сні,

Приходили до неї діти,

Яких зуміла загубити.

Вставала, сон проходив геть,

Чому барилася та смерть,

Нема життя одні лиш муки,

У подруг бігають онуки.

Не раз була ж і при надії,

Навіщо діти згублять мрії,

Був чоловік, все до пуття,

Хотілось кращого життя.

Спливли роки у далечінь,

З минулого лишилась тінь,

Вже спочиває чоловік,

Немов злякався і утік.

Вона лишилась одна жити,

Та кожен день гірко тужити,

Родини є в неї багато,

Всім треба її палац-хата.

Що на душі, ніхто не знає,

А там самотність лиш блукає.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.06.2013 22:08  © ... => Деркач Олександр 

В житті все трапляється... 

 10.06.2013 21:18  Деркач Оле... => © 

Да, тема печальна...