А завтра вже скоро...
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
А завтра вже скоро.
Лиш ніченька - миттю -
Майне темнотою -
І не зупинити.
Думки лиш - лахміттям,
Німою ходою -
Невчасно завадять
Овечок лічити.
А завтра як завтра.
От тільки тривожно:
Яке ж воно буде?
Якби ж хоч привітне…
Якби ж було можна
Узяти й прилюдно
Мигнуть зірочками, -
Його відмінити…
Вже ось майже й завтра…
Аби ж ці вагання
Звести на глибоке
Й безжально втопити…
Дурні намагання,
Приречені кроки,
І вихід єдиний -
Це завтра любити.
Лубни, 17.06.2013
