Не верь «холодкам». Между тобой и мною такой сквозняк.
Марина Цветаева
Марина Цветаева
Так ненароком, вибач мене, милий,
Розбила, як звичайне скло, криштальні мрії.
І телефони наші більше не дзвонили,
І повідомлень не чекали в стані ейфорії.
Очікувано. Болісно. Банально.
При зустрічі відводиш рідний погляд,
Такий глибокий і задумливо фатальний.
Напруження. Безвихідь. І тривога.
Стоп кадри. Не накручуй почуттів пружину.
Моє кохання ще горить, не згасло.
Хміліє голова... Подай води, запити аспірину.
Давай образи перев’яжем перевеслом.
Відпустим. Зрозуміємо. Пробачим.
Дозволимо побачення у іншому житті.
При зустрічі – слова пусті, не знАчимі.
Щасливим будь. Кохаю. Але вже на самоті.
14 червня 2013
