СПРИЙНЯТТЯ ОСЕНІ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Враз промайнули літа дні спекотні
У вирій журавлинними ключами
А осінь з неба хмарної безодні
Розплакалась невтішними дощами.
В мелодії дощів ласкаві ноти
Тріпочуть ледь пожовклими листками,
Їх чорнобривці в спогадів марноти
Спивають запашними пелюстками.
Хоч низько хмари, ніби мають впасти,
Від сірих барв звільнивши небо синє,
І цинерарій марево сріблясте
Вплітає в душу відчуття осіннє,
Щось ніжно дощ шепоче серцю в риму
З квіткового ласкавого розмаю…
За снами йду в мелодію незриму,
Осінню мить закохано сприймаю.
