28.10.2013 12:16
для всіх
267
    
  4 | 4  
 © Тетяна Чорновіл

Холодно...

Холодно...

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

За туманів фіранками

Стигнуть сонячні дні.

Ох, як холодно ранками

В мить невтішну мені.


Осінь нудить прогнозами,

Та думкам невтямки,

Що не криги сум росами,

А душі дрижаки.


Крізь колочений колотом

Хмарний вир в вишині.

Угорнусь теплим золотом

І зіщулюсь у сні.


В листя сходить ударами

Серця впертий набат,

Заворожує чарами

Шелесткий листопад.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.10.2013 22:28  Антоніна Грицаюк 

Гарно, дуже сподобалось, але ранки на даний час дуже теплі! Так, як я іду на роботу в о 5 ранку, я вам можу сказати це з впевненістю!

 29.10.2013 12:50  Зав`ялова Валентина => © 

Класно!

 28.10.2013 23:20  Оля Стасюк 

"набат серця" - так трагічно... не знаю, як Ви задумували, але, по-моєму, друга строфа - найкраща. Просто супер!

 28.10.2013 23:17  Оля Стасюк 

"За туманів фіранками" - щось тут не те... може, поясните?

 28.10.2013 18:14  Каранда Галина => © 

да, душі дрижаки - то таки холодно... згодна.

 28.10.2013 15:44  Тадм 

гармонійний віршик :)

 28.10.2013 13:49  Олена Вишневська 

такий мені зовсім не холодний, а дуже навіть приємний теплий видався Ваш вірш! І листопад такий просто зачаровує )))

 28.10.2013 13:09  Тетяна Белімова => © 

Я ще не читала, але котик такий суперський!!!

 28.10.2013 11:13  Світлана Рачинська => © 

І справді, швидко похолодіє... Третій - найближчий! Чудово за вірш!