Римма Казакова "В якусь хвилину невловиму"
В якусь хвилину невловиму,
незаперечну на роки,
я зрозуміла, що немила
не буду, певно, вже, завжди.
Що був свист пуги, вились сіті
не світлих дат календаря,
та доброта немарна в світі
і співчуття теж недарма.
Життя - не виставка, не сцена,
не безуспішність щедрих трат,
і коли щось і є безцінне -
серця, які за нас болять.
...............................................
В какой-то миг неуловимый,
неумолимый на года,
я поняла, что нелюбимой
уже не буду никогда.
Что были плети, были сети
не красных дат календаря,
но доброта не зря на свете
и сострадание не зря.
И жизнь - не выставка, не сцена,
не бесполезность щедрых трат,
и если что и впрямь бесценно -
сердца, которые болят.