30.10.2013 12:33
for all
1355 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Дебелий Леонід Семенович

Борис Пастернак «Давай ронить слова»

Борис Пастернак «Давай ронить слова» Мій друже, ти запитаєш,
хто наказує, щоб жалилась мова юродивого?

Хай скрапують слова,

Як сад бурштин і цедру

У простір губить щедро,

Ледь-ледь, лиш ледве- ледве.


Тлумачити не варт,

Навіщо церемонно

Мареною й лимоном

Окроплена листва.


Хто голки засльозив

І хлинув через жердки

На ноти, етажерки

Крізь шлюзи жалюзі


Хто килимок дверний

Зсурмив так  горобинно,

Рядном крізних,  красивих

І трепетних курсивів.


 Спитаєш, хто сказав,

Щоб серпень величавсь,

Кому все суть є в часі,

Поринув хто в окрасу


 Кленового листка

І  з днів Еклезіаста

Не покидав поста

Тесання алебастру?


Спитаєш, хто велить,

Вуста щоб айстр і далій

У вересні страждали?

Дрібний щоб лист рокит

Із тіл  каріатид

Злітав на сирість плит

Шпиталів в осінь далі?


Спитаєш, хто велить?

- Всесильний бог деталей,

Любові велет-бог, 

Ягайлів і Ядвіг.

     

Той світ, де все дріма,

Незнаний, думка терпне,

Життя ж, як тиша ця

Осінняя, -  вичерпне.


.......................................................................


Борис Пастернак

«Давай ронять слова»

 

Мой друг, ты спросишь, кто велит,

                           Чтоб жглась юродивого речь?


Давай ронять слова,

Как сад - янтарь и цедру,

Рассеянно и щедро,

Едва, едва, едва.


Не надо толковать,

Зачем так церемонно

Мареной и лимоном

Обрызнута листва.


Кто иглы заслезил

И хлынул через жерди

На ноты, к этажерке

Сквозь шлюзы жалюзи.


Кто коврик за дверьми

Рябиной иссурьмил,

Рядном сквозных, красивых

Трепещущих курсивов.


 Ты спросишь, кто велит,

Чтоб август был велик,

Кому ничто не мелко,

Кто погружен в отделку


 Кленового листа

И с дней Экклезиаста

Не покидал поста

За теской алебастра?


Ты спросишь, кто велит,

Чтоб губы астр и далий

Сентябрьские страдали?

Чтоб мелкий лист ракит

С седых кариатид

Слетал на сырость плит

Осенних госпиталей?


Ты спросишь, кто велит?

- Всесильный бог деталей,

Всесильный бог любви,

Ягайлов и Ядвиг.


Не знаю, решена ль

Загадка зги загробной,

Но жизнь, как тишина

Осенняя,- подробна.

Публікації: Дебелий Леонід Семенович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.10.2013 08:22  © ... => Чернуха Любов 

Дякую! Приємно! 

 31.10.2013 08:21  © ... => Оля Стасюк 

Щиро дякую, Олю! 

 31.10.2013 08:18  © ... => Зав`ялова Валентина 

Щиро Вам дякую, пані Валю (дружина теж носить таке ім`я, а з прізвищем я знаю...)! Моя повага Вам і, окремо, Вашому чоловіку: так, потрібно повертатися до власних витоків... Всіх Вам гараздів! 

 31.10.2013 08:10  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую!!! Приємно чути такі слова з Ваших вуст! 

 31.10.2013 08:07  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую дуже за такі гарні слова! 

 30.10.2013 22:45  Чернуха Любов => © 

Дуже складний вірш для перекладу, моє Вам - Чудово! 

 30.10.2013 20:13  Оля Стасюк 

хороший переклад, зберігає атмосферу. 

 30.10.2013 17:51  Зав`ялова Валентина => © 

Свої перші опубліковані вірші я за рекомендацією чоловіка переклала з російської. Навіть своє перекладати важко.
А наважитися на переклад великих - це дуже сміливо. Респект Вам, Леоніде Семеновичу! 

 30.10.2013 14:51  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красивий цей вірш Пастернака!
Ви не побоявлся взятися за непросте завдання перекладу.
І справилися з завданням надзвичайно достойно!
Дякую за отримане задоволення від прочитання! 

 30.10.2013 11:09  Світлана Рачинська => © 

Красиво вийшло у Вас! Майстерно і цікаво)
Читала з захопленням. 

 30.10.2013 10:22  © ... => Олена Вишневська 

Дякую на теплім слові! 

 30.10.2013 10:19  Олена Вишневська 

Гарний переклад)))