ХТО ВИННИЙ
Беля встала – настрій сонний!
(Цей годинник монотонний!)
Перевід так всіх замучив!
(Белі теж він надокучив!)
Перша пара – то не жарти!
(Засвітла вставати варто…)
Чепуритись на роботу
(Йой! Немає геть охоти!)
Ледь долізла до метро…
(позіханням рот звело)))
Штурмом узяла вагон
(Ніби справжній бастіон!)
Дядько встав: - Сідайте! Бачу,
Ви не виспались одначе!
Дядькові – респект шалений!
(Місце??? Зранку??? Небуденно!)
Беля примостилась хутко
(Не трясе – це ж не маршрутка!)
Поруч на дідка прильнула…
Позіхнула… І заснула!..
- Доцю! Прокидайсь! Кінцева!
Добре спала, королева???
- Йой! Що буде??? Запізнилась???
(Вся холодним потом вкрилась!)
Як же встигнуть? Що робити?
На годину час спинити???
Що сказати на роботі?
Чим зарадити пригоді?
Скажу: «Методистка винна!
Розклад склала не сумлінно!»
Київ, 1 квітня 2014 року