12.04.2014 00:52
лише 18+
160
    
  1 | 2  
 © Любов Колосюк

Ти навчив писати

Я дякую, що ти навчив писати,

Навчив любити і страждати так,

Що аж на серці розірвались лати,

А на душі відбився ніжний знак!


Я дякую, що ти, один єдиний

Зумів достукатись до храму почуттів.

То й що, що я тепер загину?!

Та я жила...і ти для мене жив...

Я дякую тобі і не шкодую,

Що все звершилось, тільки не мені.

Ти мій тягар, учеплений під збрую.

Хоч би не впасти у важкій ході...

Я не сумую, вір! Я маю досить...

Тобі бажаю теж навчитись почуттів,

Бо лиш тоді любов`ю заколосить,

Твоя земля, як ти цього хотів..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.04.2014 12:18  Тетяна Белімова => © 

Гарна лірична поезія, хоч і з присмаком гіркоти...