ЧОРНІ ВОГНІ
з рубрики / циклу «ПОМИСЛ Лірично--філософська тема»
МИ ЗНОВ І ЗНОВ
ПРОХОДИМО ЖИТТЯ —
ТЕАТР ТІНЕЙ,
НА СПІЛЬНОМУ ЕКРАНІ,
І РОЗЧИНЯЄТЬСЯ ЧИЙСЬ СИЛУЕТ,
ЩОБ НЕ МІШАТИ ЖИТТЮ ТЕМІ...
ІЗ ДОЛІ ДЗЕРКАЛА ДВІЙНИК МАЯЧИТЬ,
ІЗ ПОТОЙБІЧЧЯ ПІДСВІДОМОСТІ ЕКРАН, —
НЕ НАМ СПРИЙМАТИ БІГ ДЗВЕНЯЧИЙ
КРАПЕЛЬКАМИ КРОВІ,
ЯК ДНЯ СПАДАЮЧИЙ ОБМАН,
ЩО ТАК ЖАЛІЄ,
Б`Є І ГОНИТЬ
СЕКУНДАМИ
В АНТРАКТ ЦВИНТАРНИХ ЯМ,
ДЕ ЗНОВУ МИ ЖИТТЯМ ПРОХОДИМ,
В ХОЛОД,
Й ВЕРТАЄМОСЬ ЗГАДКАМИ НА ЕКРАН.
ПРОХОДИТЬ ВИМІРОМ
ЖИТТЯ У СНІ —
ВІДНОСНІСТЮ ЧОРНІ ВОГНІ...
PARIS (Univer), 2012