Ми розминаємось
Ми розминаємося реально,
Ми розминаємось віртуально,
І наша похибка розминання
Складає кілька тисячоліть -
Така от карма мечем Дамокла...
Сьогодні дощ, я дощенту змокла...
А, може, й дійсно в життях минулих
Заштопорили ми цілий світ?
І стало безліч імен в сувої,
Де мало бути їх тільки двоє,
І жовтий попіл пісків крізь пальці,
Як символ часу і Пірамід,
І тихі води річок небесних...
І ніби чую - от-от воскресне
Усе забуте... Та знов помилка -
Програма глючить, і блудить гід...
12.05.2014
