13.06.2014 00:13
18+
91 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Крила ламали

Крила ламали

З сонцем вставала,

Мов рання пташка,

Пісень співала,

Хоч доля важка.


Встигала всюди,

Завзята, щира,

Сміялись люди,

Вона раділа.


Сонечко світить,

Сміються зорі,

Собі не зрадить,

Вдячна для долі.


За щиру душу,

Що тут казати,

Трясуть, як грушу,

Все ж не зламати.


Люди бувають,

Хижі, жорстокі,

Долі ламають,

Втрачають спокій.


Вона терпіла,

Крила ламали,

Була ще сила,

Все ж не вгавали.


Одне зламали,

Нехай їм грець,

Серце кремсали,

Ще не кінець.


З одним крилом,

Навчилась жити,

Підлістю, злом,

Її не вбити.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.06.2014 22:38  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую за щирий коментар!  

 15.06.2014 22:34  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро вдячна! 

 12.06.2014 22:13  Панін Олександр Мико... => © 

Вже невдовзі пораненого птаха огорне небесне сяйво, спалахне цілюще полум`я, і боєць зі злом відродиться у новому могутньому тілі, відродить бадьорісь душі і знов стане на стежину боротьби за добро. Щасти Вам! 

 12.06.2014 18:06  Світлана Рачинська => © 

Чудовий вірш!