17.06.2014 11:25
лише 18+
214
    
  8 | 8  
 © Ірина Червінська-Мандич

Тиша

А тиша така густа, 

Липка і дещо змокріла, 

І чути, як кажани

Обтрушують сірі крила

А тиша така густа, 

Що ложкою можна їсти, 

У вухах дзвенить - тече

Сей дзвін над проблемним містом, 

А тиша така, як ліс, 

Дрімуча і непролазна,  

Що навіть кістки мовчать

Схололістю тіл виразно.



16.06.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.06.2014 10:07  Тетяна Белімова => © 

Про тишу, як виявилося, можна так багато розказати))) Тиша породжує багато роздумів і почувань!

 17.06.2014 17:03  Світлана Рачинська => © 

А здавалося б, просто тиша... класно!!!!!!!!

 17.06.2014 15:02  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Тягучий вірш, як та тиша...

 17.06.2014 10:24  Ірина Затинейко-Миха... => © 

круто про "тишу"...аж дзвенить...

 17.06.2014 09:19  Тадм => © 

Класно! Так знайомо!

 17.06.2014 07:32  Деркач Олександр => © 

Сподобалось

 17.06.2014 07:32  Олена Вишневська => © 

Густа і непролазна тиша... знайома така...Класно!

 17.06.2014 04:14  Якобчук Павло => © 

Виразна тиша - просто стоїть у вухах.
Присмачена дзвоном в місті.
І кажани очищені, а чи чисті?