Похід по малину
з рубрики / циклу «Про долю»
У ліс майнула,
Немов та пташка,
Про все забула,
Дорога важка.
Повзе ожина,
Путає ноги,
Геть мокра спина,
Круті дороги.
Я знову тут,
З малини рай,
У тому суть,
Що не дрімай.
Запах п’янкий,
Всю огорнув,
Не стій, а дій,
Хто тут не був –
Втратив багато,
Це правда так,
Той втратив свято,
Відчувши смак.
Берусь за діло,
Душа співає,
Відразу несміло,
Вона лягає.
Прикрила дно,
Вже й половина,
Повне відро,
П’янка малина.
Я не скупа,
Додому час,
Та не спроста,
Ще про запас.
Кулька взяла,
Душа співає,
Пізня пора,
Сонце сідає.
Горбиться спина,
Для комарів,
Є насолода,
Не треба слів.
Тіло шматують,
Нехай вам грець,
Похід віншують,
Усе – кінець!
Іду додому,
Вдалий похід,
Відчула втому,
Ледь видно світ.
м. Славута,
