18.01.2015 00:35
for all
171 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Анна Ольтенберг

У прихистку любові

Як дитя, заховаюсь в долонях твоїх

Від щоденних страшних сновидінь.

Незалежність свою у тобі розчиню,

За тобою полину, мов тінь.

Я тремтлива билина у твоїх вітрах.

Мою сталь ти давно розтопив.

Я цвіту, бо з тобою завжди весна.

Від негоди мене захистив…

Обійняв, проковтнувши відвертість мою,

І під зливу вже не відпустив.

Своїм тілом, душею і серцем своїм

Від усього лихого закрив.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.01.2015 16:43  Тетяна Чорновіл => © 

Теплий і ніжний вірш! 

 18.01.2015 11:33  Тадм => © 

Ідея - чудово. Перший катрен - чудово, далі спотикалась об дієслівні рими. Заважали.  

 17.01.2015 15:21  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, пані Тетяно!) 

 17.01.2015 15:20  © ... => Світлана Рачинська 

Дуже приємно, що Ви відчули затишок, який я намагалась передати)) 

 17.01.2015 12:52  Світлана Рачинська => © 

Затишно у Вашому прихистку) Чудово) 

 17.01.2015 09:45  Тетяна Белімова => © 

Гарно)) У Вас часом трапляються чудернацькі епітети))