Д О Д О М У
з рубрики / циклу «СПОМИНИ»
Я приїхала додому,
Йду з автобуса до хати.
Ось i двiр. Не ждала мати,
Вибiга, забувши втому.
Матiр тихо привiтаю,
Зразу сльози, поцiлунки,
Я нехитрi подарунки
З сумки в хатi викладаю.
- Йди вечерять, ти ж не їла,-
Мати рада, як дитина.
Шумом сповнена хатина,
Бо новин копиця цiла:
- Наробили кури шкоди
На городi у сусiдки;
- На кутку в одної тiтки
Злодій в погрiб красти ходе…
- В нас малина вже поспіла;
- Хтось підкинув кошенята,
Так що треба доглядати.
- Щось ти зовсім мало їла…
Свiжої води набрати
Раптом вийде до криницi,
Щоб сусiдам похвалиться,
Що у неї гостi в хатi.
Наче вчора пригадалось,
Справді ж літ пройшло багато.
Де той двiр? I де та хата?
Тiльки в пам`ятi осталось.
Хоч і пам`ять вже змiнилась.
Бiльш не буду приїжджати
В те село. Бо вмерла мати,
А сьогоднi - тiльки снилась...
