19.11.2010 00:49
-
901 views
rating 5 | 11 users
 © Тетяна Чорновіл

Д О Д О М У

Д О Д О М У

Я приїхала додому

Йду з автобуса до хати. 

Ось i двiр. Не ждала мати, 

Вибiга, забувши втому. 

 

Матiр тихо привiтаю, 

Зразу сльози, поцiлунки, 

Я нехитрi подарунки 

З сумки в хатi викладаю. 

 

- Йди вечерять, ти ж не їла,- 

Мати рада, як дитина. 

Шумом сповнена хатина, 

Бо новин копиця цiла: 

 

- Наробили кури шкоди 

На городi у сусiдки; 

- На кутку в одної тiтки 

Злодій в погрiб красти ходе… 

 

- В нас малина вже поспіла; 

- Хтось підкинув кошенята, 

Так що треба доглядати. 

- Щось ти зовсім мало їла… 

 

Свiжої води набрати 

Раптом вийде до криницi, 

Щоб сусiдам похвалиться, 

Що у неї гостi в хатi. 

 

Наче вчора пригадалось, 

Справді ж літ пройшло багато. 

Де той двiр? I де та хата? 

Тiльки в пам`ятi осталось. 

 

Хоч і пам`ять вже змiнилась. 

Бiльш не буду приїжджати 

В те село. Бо вмерла мати, 

А сьогоднi - тiльки снилась... 


Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 28
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: СПОМИНИ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.01.2016 12:33  © ... => Серго Сокольник 

Дякую за розуміння і підтримку! 

 12.01.2016 18:27  Серго Сокольник => © 

... Царство небесне... Це- ВИТОКИ, Таню... І вічний ниючий біль... Я розумію... 

 12.01.2016 17:12  © ... => Лариса Пугачук 

Це я Вам дякую!!!
Завжди рада, заходьте, читайте! 

 19.11.2012 23:55  © ... => Микола Чат 

Дуже вдячна на доброму слові! Спогади... 

 19.11.2012 23:53  © ... => Наталя Данилюк 

Дякую, Наталю, за відгук і розуміння! 

 19.11.2012 23:30  Микола Чат => © 

Слів нема. Лиш смутком сповнена душа... 5+5+5+5+5+5 

 19.11.2012 19:08  Наталя Данилюк => © 

Такі теплі світлі спогади,близькі кожному з нас...А останній катрен різонув відчаєм по серцю...Щемно... 

 19.11.2012 17:16  © ... => Марія Новогроцька 

Дякую за добрі слова і за оцінку віршів! Справа в тому, що той замріяний був написаний учора, а цей схлипнув два роки назад (ще й раніше) Тому такий і перепад почуттів від сумного до замріяного, чи навпаки! Та, думаю, у кожного з нас щодня відбувається щось схоже в душі! Ще раз дуже дякую! 

 19.11.2012 04:58  Марія Новогроцька => © 

Навіть не знаю, що сказати. Хіба те, що Ваші вірші, Тетяно, зачіпають найглибше в душі! тільки хвилину тому тішилася романтичним настроєм попереднього вірша, а тут - аж сльози навернулися. Дякую! 

 27.02.2012 14:16  Каранда Галина => © 

тому й слів не вистачає... що ж тут скажеш, щемний вірш... 

 27.02.2012 14:13  © ... => Каранда Галина 

Спогад про маму і рідне село, в яке більше нема чого їхати... 

 27.02.2012 02:56  Каранда Галина => © 

... і сюди я теж не раз заходила.... просто бракує слів...