16.04.2015 18:39
для всіх
522
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Чашка весняної кави

Чашка весняної кави

Коли шерехи ночі останні

Лоскотали дрімотою ніс, 

В нірку каву мені на світанні

Ти гарячу, мов сонце, приніс.


Лиш дихну нею – жаром нізвідки, 

Палахне аж до кінчиків вух, 

І весняного трепету квітки

В сон доллє, запахтівши навкруг.


Манить гущею з дна необачно

Присмак мрійних вершкових казок.

Насолоди – по вінця. Як смачно!

Не розлий… Ще ковтну хоч разок…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.04.2015 01:15  Панін Олександр Мико... => © 

Гарний вірш. На троїх з мишенятами...

 17.04.2015 20:14  Тадм => © 

Смакотаааа :)

 17.04.2015 15:30  Анна Ольтенберг => © 

Чудово! Світлий і ароматний вірш))

 17.04.2015 15:19  Олена Вишневська => © 

Аж до мене долетів цей кавоаромат)))

 17.04.2015 10:58  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чудова весняна кава!..Як і поезія до неї)!
Правда, асоціація з картинкою в мене дещо інша...

 17.04.2015 09:08  Тетяна Белімова => © 

Про каву зранку? Та ще й просто у нірку? Хо-хо! Хто ж про це не мріє?))

Гарний настроєвий віршик))

 17.04.2015 09:04  Тетяна Белімова => © 

Ще не читаючи, вже отримала заряд позитиву від картинки)) Йду до твору!

 16.04.2015 20:50  Світлана Рачинська => © 

Класно ж як) Пані Тетяно, ну й потішили Ви мене)) А я то думаю, чому я каву так люблю, це мабуть тому , що народилася у рік мишки)))

 16.04.2015 20:11  Георгій Грищенко => © 

Чудово.