Передосіннє
уночі
У лабіринтах снів
знаки потворні,
жахи гидких країв
вугільно-чорні.
Тужить, ридає вікно,
казяться тіні,
дощ учиняє погром,
владар осінній.
Найманець він зими,
літу на згубу
спеку розпепелить,
йому не любу.
Зоряний дальній світ
десь над землею
крізь візерунок літ –
Пам’ять єлею.
Київ, 6 вересня 2015 року