07.12.2015 19:14
для всіх
203
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Коли-небудь упереміш з роками...

Коли-небудь упереміш з роками...

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Перші тайгові зошити»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«Когда-нибудь все это будет сниться»,
«Первые таежные тетради»

Коли-небудь упереміш з роками

У маренні чи в мить тяжкого сну

Знов пам’ять книг обтяжить

сторінками.

Їх краще б не читати, ні одну.


Мов дівка, заметіль ввірветься

наготою, 

Браслетів брязком явиться мені, 

В доступності завивши

з хрипотою

Страшні язичницькі пісні.


І знову десь в ущелині надривно

Ударить в рейку клуб важкої

мли, 

Почнеться довгий день, в котрому, 

як не дивно, 

Ми постаріти так і

не змогли.


Прекрасний божий світ бинти снігів

накутав, 

Про перев’язку радо снить хоч

повесні, 

І болісну зорю, мов язву

від скорбуту, 

Зливає жовтим гноєм

в мокрий сніг.


Враз біла, як зима, лікарня

заясниться, 

І сон мій перерве чиясь рука:

Ви не даєте спати! Що таке вам

сниться?

Що сниться, хворий, вам?

І я скажу: – Тайга!


________________________



Когда-нибудь все это будет сниться

И бредом сна подушки разметать, 

И в памяти тогда откроются

страницы

Тех книг, которых лучше б не читать.


Опять придет метель, как девушка

нагая, 

Слепящая глаза, браслетами звенеть

И хриплым голосом, доступностью

пугая, 

Языческие песни петь.


Опять на всех парах тяжелые

туманы

В ущелье поспешат, опять ударят

в рельс, 

Начнется день-деньской, в котором, 

как ни странно, 

Мы так и не могли с тобою

постареть.


Прекрасный божий мир, бинты снегов

распутав, 

На перевязку рад добраться хоть

к весне

С болезненной зарей, как язвой

от скорбута, 

Где желтый гной течет на грязный

мокрый снег.


И в белой, как зима, испуганной

больнице

Мой сон прервет казенная рука:

— Вы спать мешаете! Что вам такое

снится!

Что снится вам, больной?

И я скажу: — Тайга!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.12.2015 16:33  Оля Стасюк => © 

"Почнеться довгий день, в котрому,
як не дивно,
Ми постаріти так і
не змогли." - чудові рядки)

 08.12.2015 13:55  Георгій Грищенко => © 

Досить не звична тема. Переклад чудовий.

 08.12.2015 06:20  Серго Сокольник => © 

...Эта странная сладость самоистязания... Вибачте, що російською... Трохи схима навіть... Це- тема специфічна... Як-от скажімо, Солженіцин? Відбувся б він 100% без ГУЛАГу?  Чи Гагарін без безглуздо-удалої загибелі?.. Не рафінад, так... Багато хто не зрозуміє мого коменту. Ви- зрозумієте, Таню. А знаєте, я десь рік з дечим на одному сайті злякався сам себе. Отак... Повний гламур. Цмака-цмака... Все наростаючий загін шанувальників (...ць))) Запит на деякі типи віршів... Ще, ще!!! Подобається!!! Прєлєстна, бєспадобна!!!  Воно вже й до того судомило, а тут наче током... Я різко обмежив спілкування певним колом (та й те перешерстив)... Взагалі, я ж ще й дослідник трохи. Тема чекає опрацювання... Як ото у Шаламова... В забутті...В лікарні... ТЕМА БУДЕ))) Дякую. І за місце для ДУЖ-Ж-ЖЕ ВІДДАЛЕНОГО філософського коменту)))

 07.12.2015 23:15  Каранда Галина => © 

Емоційно важкий вірш... Сильно.

 07.12.2015 21:21  Богдана Копачинська => © 

Як завжди з насолодою читаю віші вірші!)

 07.12.2015 20:05  Тадм => © 

пронизливі рядки. образи чіпляють. переклад, як завжди, чудовий