Рветься...
з рубрики / циклу «життя»
Рветься назовні щось
Нагло й несамовито.
Де воно те взялось
Преться, хоч плач, відкрито!
Лається на шляху
Ліктями всіх штовхає!
Дума, що зовні його,
Нове життя чекає.
Ох і уперте ж ти!
Кажу йому навздогін.
Не припиняє йти,
Швидко, неначе спомин!
Саме обирає шлях
Байдуже що крізь терни!
Марить, не наче в снах
Меле мене, як зерна.
Гляну йому у слід,
І припиню супротив!
Може мине без бід…
Кохання не побороти!