Перехрестя
То було перехрестя, три нові дороги,
четверта, позаду, моя.
То було перехрестя, три перестороги,
три нові пороги життя.
То було за містом, то поруч із лісом,
і нібито дощ накрапав.
Хіба ж тіло чисте? Хіба ж розум чистий?
Лиш чисті повітря й запал.
Я не зіпсувалась, допоки дібралась,
сюди приплелась мов на старт.
На подих поклалась, на відчай поклалась,
на кроки без компасів й мап.
Та все ж не безгрішні ні люди, ні вірші,
ні дика за спиною тінь.
Дивлюся вперед і вбачаю торішнє —
ту ж суміш зі страху та мрій.
Куди ж мені рушить? Кудою податись?
Усе однакове таке.
Я хочу сховатись, я так хочу сховатись
по краплям на небо легке.
Лихе перехрестя, лиха стрічка долі,
життя безсоромний потік.
Не знаю куди, та ступаю поволі,
мов смертник у пошуках лік.
21.05.15
