16.06.2016 21:50
лише 18+
156
    
  1 | 1  
 © Ольга Терен

А ти - Людина?

з рубрики / циклу «Ціна довіри»

Наскільки ж люди озвіріли!

Лютіш собак гризуть не тіло, 

А душу, серце виривають, 

Від сказу піняться роти.

Мов змії, жала висувають, 

Отруту чорну упускають…

І гину я, і гинеш ти.

Та в мене є протиотрута:

Я ланцюгами не прикута, 

І в серці промінь доброти.

Ним спопелю ненависть ситу, 

Що хлебче жадно із корита

І миє кості всім підряд.

Я сміхом радісним заллюся, 

Дивитись в очі не боюся

Своїм розгнузданим катам.

Моя душа – де щире слово

І тиха, лагідна розмова, 

І задушевна пісня мила, 

Яка дарує мені крила, 

Де серце любить і прощає

Усіх, хто знає і не знає, 

Що всі ми рівні перед Богом, 

І в серці кожного – зернина

Того Творця. А ти – Людина.

 



Лебедин, 2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!