30.07.2016 11:59
Без обмежень
252 views
Rating 5 | 5 users
 © Вікторія Івченко

Дерева мов люди

Я дерева столітні люблю і пташок що живуть на деревах

У своїм безталаннім краю я раюю немов королева


Різнотрав’я зелених ланів

У рядки поетичні вплітаю

Білі крила небесних птахів

Над моїм богообраним краєм


Україно моя золота

Будеш сильною

Ворог поляже

Над тобою

Десниця свята

Що потуги приборкує

Вражі


Мій народе стражденний

БОРИСЬ

І тортури пекельні

Здолаєш

Скаже недруг лукавий

КОРИСЬ

Ти в обличчя його упізнаєш


Перемелеться кривда

Страшна

І очистяться душі

Од бруду

Я з тобою

І я не одна

Коло мене

ДЕРЕВА

МОВ ЛЮДИ




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.07.2016 23:40  © ... => Ольга Моцебекер 

Дякую Вам! 

 30.07.2016 23:39  © ... => Світлана Орловська 

Дякую. Цей віірш - незвичайний. Справді - мов із серця вихлюпнувся... ПРИЙШОВ. 

 30.07.2016 20:37  Світлана Орловська => © 

Поезія, що йде від серця! 

 30.07.2016 12:39  Ольга Моцебекер => © 

Оптимістичне завершення.Так і буде. 

Публікації автора Вікторія Івченко

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше